Двоїста освіта: як співпрацюють ВНЗ і бізнес

співпраця вузів і бізнесу

Двоїста освіта: як співпрацюють ВНЗ і бізнес

На цей момент практично всі українські університети та училища випускають фахівців, які з тих чи інших причин не підходять нинішнім роботодавцям. Ця проблема гостро стоїть уже багато років.

У результаті виходить досить сумна картина. Студенти не можуть знайти роботу та йдуть заробляти не за фахом, а бізнес не може отримати кваліфікованих співробітників. Проблема хвилює населення вже чимало років, але тільки зараз в Україні з’явилися невеликі зміни.

19 вересня 2019 року український уряд запровадив у дію Концепцію дуального освіти. Невеликий документ розміром у 7 альбомних сторінок був об’єктом обговорення впродовж 2 років. Абсолютно не зрозуміло, про що можна дискутувати так довго. Адже це не новий винахід, а цілком звичайна практика в понад 45 країнах світу.

Українські експерти стурбовані датою, коли дуальна освіта буде впроваджена. Імовірно, це 2023 рік. Але потрібно враховувати невпинне просування світового трудового й освітнього ринку. І ми знову будемо йти позаду всіх.

Згідно з документом, в Україні пустять у дію таку схему: студенти всіх ВНЗ і училищ половину навчального часу будуть пізнавати теорію за партами, а інші години — перебувати на виробництвах для практичних занять. Під час навчання в кожного буде свій куратор. Також буде виплачуватися заробітна плата. А після випуску кожен старанний студент 100 % отримає роботу за фахом.

Результат отриманих знань буде оцінювати заклад, у якому проходило вивчення предметів, і представник виробництва. Проводитиметься добір учнів, які хочуть вчитися та працювати одночасно. Цим мають займатися роботодавці, оскільки саме вони витрачають гроші на професійно-технічну базу кожного студента.

Згідно з Концепцією, буде укладено договір між трьома сторонами. Залученими особами будуть представники виробництва, ВНЗ або профтехучилище та студент. У документі будуть вказуватися права й обов’язки кожної сторони. Але запустити таку систему досить складно. Для цього потрібно зробити навчання у ВНЗ більш сучасним, а на підприємстві — скласти виробничу основу.

Брак співробітників у всіх сферах діяльності

Розглянемо наявну статистику, щоби зрозуміти необхідність дуальної освіти. На території держави є гостра нестача співробітників робітничих професій. В Україні лише п’ята частина абітурієнтів вибирає навчання в училищах. За таких умов, у таких країнах, як Австрія або Чехія ця цифра зростає до 70 %. У нас же ніхто не має бажання й не вміє працювати руками.

У наших навчальних закладах навчають на застарілому обладнанні й за підручниками 100-річної давності. Ми практично не використовуємо сучасні технології й далі вчимо студентів, пояснюючи їм теми на пальцях.

Практично 2 мільйони українців вважають за краще працювати за кордоном. А це кожен 8-ий чоловік, віком від 15 до 70 років, який здатний працювати. Згідно зі статистикою, зайнятість населення за 6 місяців становить більше 16 мільйонів чоловік. Це 57 % від усього населення у віці від 15 до 70 років. І потрібно ще враховувати ті 7 мільйонів, які змушені їздити на заробітки в інші країни посезонно.

4 з 10 компаній, які задіяні у сфері економіки України, скаржаться на гостру нестачу саме кваліфікованих кадрів. Навички молодих співробітників сильно відрізняються від тих знань і умінь, що вимагають фірми. І це інформація прописана на сайті Міністерства науки й освіти.

Як каже Тетяна Гавриш, консул Німеччини в Харкові і виконує кілька бізнес-проектів, ситуація з дуальним освітою досить оптимістична. Варто сказати, що методика дуального освіти з’явилася й була випробувана саме в Німеччині. Наскільки буде відрізнятися українська практика від німецької, поки невідомо. Також незрозуміло й те, як деякі ВНЗ вводять цю систему, не чекаючи наказу згори. Які умови будуть задовольняти роботодавців? Що може змінити ситуацію й зупинити процес? Про це йшла мова під час проведення форуму між Україною й Німеччиною про біоенергетику й агробізнес. Захід проходить 2 рази на рік у Харкові.

Інвестори відверто хочуть запустити виробництва й бізнес-проекти в Україні. Але є необхідність у фахівцях, які вміли б працювати з новими технологіями. Україна не може забезпечити їх таким ресурсом. У багатьох вищих навчальних закладах навіть не підозрюють про наявність тих чи інших інноваційних технологій. Мало кого хвилює доля майбутніх випускників і те, що вони могли б нормально влаштуватися в Україні.

Німецькі інвестори готові вкладати гроші в підготовку висококваліфікованих фахівців, але водночас вони вимагають гарантії від української держави. Ми зібрали представників підприємств і університетів, щоби зрозуміти всі вигоди від дуальної освіти.

Переваги дуальної освіти

Студент за такими умовами залишається тільки у виграші, як стверджує модератор круглого столу на ВЕА-форумі, Микола Скиба. У молоді з’явиться можливість одночасно вчитися та заробляти гроші. Кожен молодий спеціаліст відчуватиме себе затребуваним. Він буде черпати необхідні знання з 2 джерел: підприємства та університету. І він знатиме, як розв’язати проблем на роботі.

На думку Миколи Скиби, не можна забувати про документи, пов’язані з впровадженням дуального навчання до системи освіти. Вони повинні бути складені грамотно та містити чіткі визначення. Нюанс полягає в тому, що документів не повинно бути багато. І затвердити їх треба якомога раніше.

Насамперед потрібно визначити, які підприємства будуть залучені до дуальної освіти. Це потрібно для того, щоби відсіяти ті фірми, які хочуть отримати бюджетні гроші та якісь преференції. Водночас, важливо, щоби підприємці мали чітке уявлення про компенсації витрачених грошей. Спочатку вони мають надати всі умови для нового методу навчання, а також оплачувати працю студентів та їхніх кураторів.

Микола Скиба вважає, що навчальні заклади, залучені до системи освіти, тільки виграють від цього. Абітурієнти будуть вибирати ті університети, які дадуть їм можливість у майбутньому високо оцінювати свою працю й отримувати відповідні гроші. Очікується зменшення зарплати у викладачів, оскільки студенти будуть проводити 50% навчального часу на виробництві. Отже, викладачам зріжуть якусь кількість годин.

Повернення до 70% інвестицій підприємцям

У Німеччині є така практика, коли підприємці повертають собі до 70% інвестицій, вкладених у цей спосіб навчання кадрів. Але це відбувається на території Німеччини, де з бізнесменами хочуть співпрацювати представники влади та сфери освіти.

Олександр Маркус, глава торгово-промислової палати між Україною й Німеччиною, говорить про те, що в Німеччині освіта в коледжах і університетах грунтується на принципі самоврядності економічної сфери. У рамках такої системи, студент усього 2 дні на тиждень перебуває на теоретичних заняттях, інші 3 — на виробництві після укладення офіційного трудового договору. Також є й інша німецька схема, коли учень знаходиться один тиждень у навчальному закладі, а 2 — на підприємстві. Це один з основних чинників успіху в цій країні. Не дарма весь світ обговорює відмінну німецьку якість. Навіть самий звичайний робітник у Німеччині отримує освіту впродовж мінімум 3-х років. І весь цей час кожного студента ретельно навчають і вдосконалюють його знання, орієнтуючись тільки на отримання високої якості.

Кожен може дізнатися, як виглядає двоїсте навчання в Німеччині, ознайомившись із дослідженнями німецького міжнародного бюро. Тут зібрані статистика та факти, обрані з властивою німцям скрупульозністю.

Велика частина німецьких студентів вибирають саме двоїсту освіту. Вони отримують зарплату під час навчання. Середня плата за їхню працю становить приблизно 900 євро щомісяця, яку сплачує підприємство. Водночас, 30% годин студент перебуває на навчанні, інші 70% — на виробництві. По закінченню навчального закладу за системою дуальної освіти всього лише 4% шукають роботу самостійно. Якщо порівнювати з методикою звичайного навчання, то кожен п’ятий випускник без реальної практики не може знайти роботу за фахом.

20% від підприємств ФРН беруть активну участь у дуальній освіті. Сюди в основному зараховується малий і середній бізнес. Щороку на одного учня підприємці інвестують приблизно 18 000 євро (велика частина від цієї суми йде на виплату зарплати). Однак, оскільки студенти виконують свою роботу, підприємцям повертається приблизно 70% інвестицій ще під час їхнього навчання.

Влада Німеччини активно бере участь у витратах підприємців на двоїсту освіту. Держава виділяє не менше 7 мільярдів євро на рік. Це дає велику перевагу країні. Німецький малий і середній бізнес є найбільш конкурентоспроможним у світі. Крім того, безробіття серед молоді знизилася до 7%. До порівняння, в Україні вона сягає понад 17%.

Для кого двоїста освіта?

Дуальное образование: мнение украинских учебных заведений

В Украине вузы и профтехучилища стали более лояльно относиться к дуальному образованию еще до того, как приняли данную концепцию на правительском уровне. 5 лет назад в нескольких городах Украины решили провести проект-пилот по подготовке рабочих профессий. В результате 97% студентов получили работу сразу после окончания обучения. С тех пор все больше и больше университетов и училищ практикуют этот метод. Но, если рассматривать ситуацию в целом, то это все лишь винтики дуального образования, но не система.

В Харьковском университете строительства и архитектуры ХНУСА существует один из немногочисленных факультетов, который насчитывает чуть больше 300 студентов. Декан механико-технологического факультета стал инициатором эксперимента, который включает в себя дуальное обучение с начала учебного года. Юрий Журавлев убежден, что студентов надо беречь и приобщать к специальности, особенно, когда их не так много. На заметку, в 2019 году на первый курс этого факультета поступило всего 9 абитуриентов. На факультете насчитывается 3 специальности. Конкурентоспособность достаточно высокая, так как специальность «Автоматизация и компьютерно-интегрированные технологии» есть в 63 вузах Украины. А это значит, по мнению Юрия Журавлева, что нужно предлагать абитуриентам нечто особенное. Тогда они выберут именно ХНУСА.

Также такая система позволяет узаконить постоянную работу студентов во время прохождения пар. Ни для кого не секрет, что большинство студентов пропускает занятия и работает не по специальности. Это же заявляет декан Юрий Журавлев. Весной 2019 года к нему обратилось несколько компаний, которые искали перспективных и желающих работать специалистов. А на дуальное обучение он устроил троих студентов, которые получили степень бакалавр. Магистерскую степень они будут получать так: два дня обучения в университете, три – работа на производстве. Все занятия, которые должны проходить в университетских лабораториях, будут вестись на производстве.

Чтобы ввести эту систему, декану нужно было получить согласие от заведующего кафедрой, а также на уровне факультета и университета. После этого, Юрий Журавлев получил одобрение со стороны ректора. Вместе с тем, как работать по дуальной системе, никто не рассказывал. Существуют лишь общие положения Концепции, а как их использовать, специалисты придумывают сами.

В первую очередь нужно прописать работу куратора от университета, составить договор со студентом, компанией и вузом. Сотрудники от университета строительства и архитектуры ждут указаний свыше, но не стоят на месте и выполняют дуальное образование на свое усмотрение.

Юлия Епифанова, сотрудник Министерства науки и образования, настоятельно просит руководителей учебных заведений не боятся новшеств. Она советует сотрудничать с работодателями.

Государственный эксперт в ее лице гласит о важности качественного образования. Сейчас подход «как-то выпустим студентов и забудем» не интересует ни студентов, ни бизнесменов. Руководителям учебных заведений не стоит забывать, что большую популярность набирают дополнительные курсы или учебные центры. Диплом – это престижно, но без определенных знаний этот документ ровным счетом ничего не значит. Работодатели придерживаются именно такого мнения. Им не нужна бумажка, им требуется хорошо подготовленный специалист, который быстро обучается и может выполнять работу любой сложности.

Бизнесменам стоит приходить в университеты, чтобы заприметить и отобрать талантливых людей. По мнению Николая Скибы, дуальное образование дает шанс легально приходить в университеты, присматриваться к талантливым студентам и развивать их зарождающиеся способности. Талант – это один из важнейших ресурсов передового бизнеса.

Кураторы получают надбавку за обучение студентов на предприятии

Начальник производственного отдела на фирме «ССК» Черватюк ввел именно такие новшества. Когда ему потребовались молодые специалисты с определенными знаниями, он обратился к Юрию Журавлеву, декану в ХНУСА. Черватюк был на защите бакалаврских работ, выбрал одного студента и предложил ему должность инженера по программированию. Летом этот студент работал ежедневно, а с начала учебного года – 3 раза в неделю. Остальные два дня он получал теоретические знания в родном университете. Студенту дали отдельное рабочее место с компьютером, выплачивают заработную плату до 7 тысяч гривен. Когда работа будет выполняться на постоянной основе, зарплата увеличится до 10 тысяч. Также студенту дали куратора для повышения эффективности работы. Последний получает 10% премии к основной зарплате за помощь студентам.

Владимир Черватюк неоднократно говорил, что мог бы дать работу и 10 студентам, если бы власти способствовали заинтересованности учащихся. Власти могли бы выплачивать какие-то деньги за такое обучение или предоставлять стажировку за границей. В общем, Черватюк предложил работу в компании двум студентам из группы. По выполнению определенного объема работ остался лишь один. По мнению Владимира, это вполне нормальный отбор – на предприятии остаются лишь те, кто действительно хочет работать в данной сфере, а не пришел получать образование по «родительскому приказу».

Бывают случаи, когда университет и работодатель не имеют общего мнения по поводу студента. Некоторые предприниматели хотят развивать в компании только определенные профессии. Мол, нужен только рабочий. Но образование предполагает нечто большее, чем просто обучение тем или иным навыкам. Если мы ждем, чтобы дуальное образование дало свои плоды, и хотим получить грамотных сотрудников, способных развиваться и меняться, то останавливаться только на навыках ни в коем случае нельзя.

Вузы должны учитывать реалии рынка и иметь партнерские отношения с бизнесом

Татьяна Гавриш уверена, что на данный момент вузы не пойдут навстречу бизнесменам. Они не могут соответствовать нынешним требованиям рынка. А ведь нужно время от времени менять методы и программы изучения предметов, которые будут интересны работодателям. Как инженер по энергоэффективности может получать знания по книгам 1976 года, когда человечество давно продвинулось вперед? Нужно обучать специалистов по сегодняшним технологиям, которые уже активно используются в Siemens, Rehau и многих других компаниях. А таких учебников в Украине и в помине нет.

И получается не совсем приятная картина. Иностранный работодатель, пришедший в Украину, основывает здесь свое производство, а еще он должен вносить немалые инвестиции в обучение сотрудников. Это означает большой риск для любого бизнеса, ведь нет 100% гарантии, что обученный специалист останется на данном предприятии. Уже опытный и квалифицированный специалист может легко уйти в конкурирующую фирму или искать работу за рубежом, как это часто бывает. Есть выход – подписание соглашения.

Евгения Кралюк, которая занимается проектами торгово-промышленной палаты между Украиной и Германией, говорит: «В Украине сейчас достаточное количество фирм, которые занимаются изготовлением строительных материалов по стандартам европейских стран». Даже несмотря на изготовление соответствующих и вполне долговечных материалов, уровень монтажа является плохим на территории всей Украины. Для строительных компаний является вызовом то, что выпускники различных учебных заведений не могут справиться с элементарными технологиями.

Співпраця ВНЗ й бізнесу

З огляду на цю ситуацію, компанії намагаються активно розвивати курси, де будуть навчатися майбутні фахівці. Наприклад, в Академії Rehau фахівці розробили семінарські заняття, де використовують свій багатогранний досвід для навчання нового покоління працівників. На курсах студенти вивчають основи проектування, особливості будівельних матеріалів, їхній збут, а також керівництво підприємством і маркетинг на професійному рівні. Академія працює не менше 15 років. За цей час навчання пройшло понад 20 000 фахівців, що працюють у компаніях-партнерах Rehau.

Технічна освіта українських робітників не відповідає реаліям ринку — понад 15 років тому це зрозуміла фірма під назвою «Хенкель Баутехнік». Фахівці цього підприємства стали ініціаторами впровадження нової посади «монтажник утеплення будівель». На сьогодні відчинено більш ніж 30 центрів на базі училищ із навчальними матеріалами від цієї компанії.

Також українському ринку потрібні професіонали, які розбираються в енергетичній сертифікації з наявністю відповідної атестації. Згідно з чинним законодавством, низка об’єктів повинна мати сертифікат енергоефективності. До таких об’єктів належать новобудови з площею 250 квадратних метрів, а також будівлі органів самоврядування після проведення термомодернізації. До цих об’єктів належать й ті будівлі, в яких проводять термомодернізацію на кошти фонду енергоефективності.

Нікому виконувати таку величезну роботу, оскільки немає навчених фахівців. На офіційному сайті державної енергоефективності опублікований список навчальних закладів, де можна пройти відповідну атестацію. Залишається загадкою, чи гарантує сертифікація кваліфікаційний рівень фахівців.

Тетяна Гавриш запевняє, що все не так складно, як здається, і все залежить від глав навчальних закладів. Можна взяти за приклад європейські ВНЗ, запросити грамотного експерта, який внесе ясність у ситуацію. Для виконання цього є різні програми. Зверніть увагу на Tempus, який представляє собою схему співпраці між європейськими країнами й партнерами у сфері вищої освіти. Також можна вдатися до методу GIZ (німецьке суспільство співпраці між країнами).

Наші навчальні заклади, включно з профтехучилищами та університетами, намагаються оволодіти бізнесом і звеличити себе. Але їм давно пора прислухатися до того, чого вимагає сучасний ринок!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.